Цена 1 часа рабочей силы, как правило снижается.
Кіровоградська виправна колонія (№6)
Материал из m-17.info
Vladimir (Обсуждение | вклад) (Новая страница: «'''Кіровоградська виправна колонія (№6)''' '''25006,м. Кіровоград, вул..Яновського, 50, тел. (0522) 247972…») |
Vladimir (Обсуждение | вклад) |
||
Строка 4: | Строка 4: | ||
планова наповненість - 1110 осіб, ДСР – 70 | планова наповненість - 1110 осіб, ДСР – 70 | ||
+ | |||
+ | КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ у Постанові від 31 серпня 2000 р. N 1367 звільнив від сплати податку за землю до бюджету за 2000 рік. Розмір земельної ділянки - 44.5 гектарів. | ||
Колонія розташована на правому березі річки Інгул, поблизу кордону запорізьких зимівників. У дикому степу 18 червня 1754 р. була закладена фортеця святої Єлизавети, яка стала відправною точкою майбутнього міста. Призначалась фортеця для захисту краю, який під назвою Нової Сербії почав тоді заселятися сербами, котрі змушені були залишити свою вітчизну, де порушував їхні права Австрійський уряд На околицях фортеці поселялися греки, молдавани, болгари, росіяни і старообрядці з Польщі та Чернігівської губернії. Так поблизу фортеці утворилось поселення, яке складало частину майбутнього міста Єлісаветграда. Перші назви поселення - Пермське, або Бикове, були одержані від табору Пермського Карабінерного полку, який викликали в 1754 р. для викорінення гайдамаків. Керував полком капітан Биков. | Колонія розташована на правому березі річки Інгул, поблизу кордону запорізьких зимівників. У дикому степу 18 червня 1754 р. була закладена фортеця святої Єлизавети, яка стала відправною точкою майбутнього міста. Призначалась фортеця для захисту краю, який під назвою Нової Сербії почав тоді заселятися сербами, котрі змушені були залишити свою вітчизну, де порушував їхні права Австрійський уряд На околицях фортеці поселялися греки, молдавани, болгари, росіяни і старообрядці з Польщі та Чернігівської губернії. Так поблизу фортеці утворилось поселення, яке складало частину майбутнього міста Єлісаветграда. Перші назви поселення - Пермське, або Бикове, були одержані від табору Пермського Карабінерного полку, який викликали в 1754 р. для викорінення гайдамаків. Керував полком капітан Биков. |
Версия 07:29, 31 января 2010
Кіровоградська виправна колонія (№6)
25006,м. Кіровоград, вул..Яновського, 50, тел. (0522) 247972
планова наповненість - 1110 осіб, ДСР – 70
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ у Постанові від 31 серпня 2000 р. N 1367 звільнив від сплати податку за землю до бюджету за 2000 рік. Розмір земельної ділянки - 44.5 гектарів.
Колонія розташована на правому березі річки Інгул, поблизу кордону запорізьких зимівників. У дикому степу 18 червня 1754 р. була закладена фортеця святої Єлизавети, яка стала відправною точкою майбутнього міста. Призначалась фортеця для захисту краю, який під назвою Нової Сербії почав тоді заселятися сербами, котрі змушені були залишити свою вітчизну, де порушував їхні права Австрійський уряд На околицях фортеці поселялися греки, молдавани, болгари, росіяни і старообрядці з Польщі та Чернігівської губернії. Так поблизу фортеці утворилось поселення, яке складало частину майбутнього міста Єлісаветграда. Перші назви поселення - Пермське, або Бикове, були одержані від табору Пермського Карабінерного полку, який викликали в 1754 р. для викорінення гайдамаків. Керував полком капітан Биков.
За наказом Катерини II фортеця і поселення біля неї, що входили до складу Нової Сербії, увійшли до складу Новоросійської губернії під назвою Єлісаветградської провінції. Губернська канцелярія була розміщена у фортеці, а в 1765 р. - у Кременчуці. У фортеці залишилася лише провінційна канцелярія. У1784 р. Новоросійська губернія разом з Азовською були перейменовані в Катеринославське намісництво.
Так, навіть у проектах 1752 р. для побудови фортеці святої Єлизавети було закладено, а в 1754 р. побудовано острог для підлих людей. З розширенням міста Єлісаветграда необхідно було розширювати і тюремні приміщення. Одна з найстаріших тюрем знаходилась на місці магазину "Палас"- навпроти Ковалівського парку (поч. XIX ст. - рання тюрма). На вулиці В. Пермській і Кірова, на місті гуртожитку сліпих - пересильна тюрма. Тюрма політична (кінець XIX - початок XX ст.) була на розі вул. Биківської (Чапаєва) і вул. Перспективної (К. Маркса) перед приміщенням ДТСААФ. Домова тюрма, або Арештантський строк, розміщалась у приміщені, де зараз обласна санепідемстанція. В 1905 р. у районі фортеці заснована тюрма - нинішнє СІЗО м. Кіровограда.
У1898 р. Державною Радою встановлено: звільнити з 1 січня 1900 р. місто від витрат по опаленню і освітленню тюрем з перенесенням їхніх витрат на рахунок державного казначейства.
У 1909 р. заарештованих у місцях ув'язнення всіх категорій налічувалось 180206 чол., протягом року вибуло 990408, прибуло 984694 чол. Таким чином, на 1 січня 1910 р. було 174492 чол. У тому числі тих, хто добровільно прибув за засудженими - 1996 чол. Із загальної кількості
- 174492 заарештованих - чоловіків було 162070, тобто 92,9%, жінок
- 12422 або 7,1 %. У середньому щорічна кількість ув'язнених складала 175000 чол.
З адресного календаря міста Єлісаветграду, в повіті за 1913 рік: тюрма знаходиться наприкінці Солдатської вулиці на Фортечному майдані. Начальник тюрми - Костянтин Миколайович Житинський. Квартири при тюрмі. Команда наглядачів складається з 90 чоловік.
26 липня 1941 р. із Кіровограду почали вивозити ешелонами слідчо-арештованих і засуджених, що містилися у в'язниці. Пункт призначення Усть-Кам'яногірськ Східно-Казахстанської області. Останній ешелон вибув 3 серпня.
Після здачі ув'язнених частина особового складу в'язниці була залишена для роботи в органах внутрішніх справ Казахстану. Невелика кількість працівників в'язниці залишена в Кіровограді для знищення архівних матеріалів.
23 травня 1961 р. наказом МВС України на базі окремих приміщень тюрми УВС Кіровоградської області було створено промислово-трудову колонію. Ліміт наповнення колонії - 700 чол., які підлягали суворому режиму утримання. Штат працівників встановлено у кількості 14 чоловік, штат працівників служби нагляду - 53 чоловіки.
Але чисельність спецконтингенту в колонії збільшувалась, тому у 1972 р. було розширено житлову площу на 800 м2, що дозволило зручніше розмістити засуджених колонії.
У 1964 р. в колонії на повну потужність було розгорнуто виробництво. У 1975 р. була проведена реконструкція виробничих цехів та збудовано штаб. З метою зміцнення режиму утримання наприкінці 70-х років у виробничій та житлових зонах споруджуються ізольовані дільниці і локальні зони виробничих об'єктів і цехів.
Основним видом продукції протягом трьох десятиліть були автомобільні зернонавантажувачі, туковисіваючі апарати для сівалок, водоналивні катки. Згодом в колонії проводилися реконструкції виробничих об'єктів. Ремонтні об'єкти були об'єднані в ремонтно-механічний цех, ремонтні цехи - об'єднані в цех механічної обробки і складання. Наприкінці 80-х років в Кіровоградській ВК, вперше серед всіх колоній України, було налагоджено виробництво фільтруючих елементів
У 1965 р. на території колонії була відкрита школа, яка у 1975 р. отримала нове приміщення. У 1969 р. в колонії відкрито ПТУ, де засуджені отримували спеціальності електрозварника, електрика-монтера, токаря, фрезерувальника, слюсаря. У 2004 р. в колонії створено Кіровоградський навчальний центр.
У різні роки установу очолювали:
І. Д. Корсунь, Б. М. Чепрасов, М. П. Малета, М. П. Гонзур, В. О. Риба, А. А. Домбровський, Я. М. Криховецький, О. Л. Міленін, А. А. Назаренко, А. Ф. Крисенко.
На даний час її очолює Ю. І. Єрмоленко